Як розвивати здібності обдарованих дітей

Творчість - природна потреба людини реалізувати свої, властиві лише їй задатки до активного та цілісного її неприйняття. У зв'язку з творчим розвитком особистості важливим є активне співробітництво педагога й учнів, яке дає змогу дітям виявляти самостійність, розкутість, право висловити свою точку зору стосовно певної проблеми тощо. Як у самому місті шкільної освіти, так і в позакласній роботі закладено неабиякі можливості для розвитку природних задатків учнів. Залишається лише належним чином організувати творчу діяльність гімназистів.

На уроках української літератури часто використовую прийоми, що розвивають уяву, фантазію, асоціативне мислення. Декілька з них пропоную.

Прийом «Уяви».

Будую уяву поступово протягом кількох уроків. За допомогою ось цих завдань:

Завдання 1.

Учитель. За вікном дерево шелестить листям. Бо в листі — шелестики живуть. Ви їх бачили? Ні! Придивіться і «намалюйте» усно.

Завдання 2.

Стебельце на тин поплелося. Його тримають чіплянчики. Не вірите? Та що ви, придивіться! Усно «намалюйте» чіплянчика — кумедного звірятка з голочками.

Поступово під час уроків складається ціла казка про країну Лісоманію, в якій живуть і шелестики, і чіплянчики, і дідок-моховичок. і Місячний Зайчик, і Страхуло та Великий Хтось.

Прийом «Художник».

Хтось із дітей розпочинає: «Намалюю я портрет, чий, поки що таємниця. Відгадайте, вас я прошу, хто це?»

«Я малюю казкового героя із літературної казки відомого американського письменника Уолта Діснея. Він маленький. Ходить навшпиньках. Голова велика, але тулуб, ручки та ніжки маленькі. Героя треба примушувати, щоб помити з милом шию, руки і навіть вуха, хоча він дуже любить працювати цілісінький день у копальні. Уміє чаклувати. У нього великі, добрі очі, ротик може то посміхатися, то сумувати, то мріяти і навіть бурчати. Фарби я використаю білі, червоні, рожеві, жовті, сині, коричневі».

Учні впізнають Гномика з казки У. Діснея «Білосніжка і семеро гномів».

Схвалюємо художника лише тоді, якщо легко здогадуємося, кого він «малює».

Прийом «Вибір ілюстрацій».

Пропоную учням намалювати ілюстрації до твору. В класі потрібно відібрати лише ті малюнки, які відповідають авторському опису. Цей прийом зорієнтовує учнів на своєрідний підхід до життя письменника, особливості його світосприйняття.

Запитання до бесіди

Чи подобається вам картина, що намальована письменником?

Які художні деталі говорять про особливу увагу до навколишнього світу письменника-оповідача?

Що нового відкрив тобі письменник у сприйнятті навколишнього світу?

Прийом «Малюнок на скелі».

Первісні люди на стінах печер зображували тварин, речі, які мали відношення до особливості їх життя. Учню необхідно обрати лише одну річ, яка б символізувала художній твір. Наприклад:

Кришталевий черевичок — казка Ш. Перро «Попелюшка, або Кришталевий черевичок».

Прийом «Оспівайте предмет (річ)».

Діти навчаються уважно читати художній твір, спостерігати за предметом, виявляти, як він пов’язаний з героєм твору. Учням завдання подобається. Наприклад, «За словами Сіндбада - мореплавця, цей камінь дуже міцний. Його не бере ні залізо, ні інший твердий камінь. Нічим не можна відкраяти від нього бодай шматочок. Нічим не можна його розбити, хіба що свинцевим каменем. І зветься він алмаз!!»

У словацького письменника Вітеслава Незвала є книга «Граємо з речами». Наведемо приклад і з неї.

Прийом «Особисті асоціації».

Пропоную намалювати символ своєї особистості. Це складне завдання для школяра. Прийом «Особисті асоціації» — приклад перенесення змісту літературної освіти в школі не на художній і вір, а на самого учня. Книга — це лише засіб, за допомогою якого дитина виховується і розвивається.

Молодій людині потрібно пропустити крізь себе найголовніше, прожити прочитане, навчитися розуміти і відчувати інших, тобто звернутися до психологічного аналізу.

Для того, щоб розвивати творчу особистість, потрібно інакше, ніж оточуючі, дивитися на світ та твір художньої літератури. Так, американські психологи, професори Д. Сиску та С. Кейплен, використовують емпатію: можливість замислитися над тим, що відчувають інші, побачити світ очима іншої людини. Цьому допомагають ці психологічні прийоми.

Прийом «Буриданів віслюк».

Цей прийом створює проблемну ситуацію на уроці. В його основу покладено біблійну притчу про віслюка. Вона проста:

«Ліворуч та праворуч від віслюка стоять два ясла із сіном. До котрих підійде зголоднілий віслюк? До правих? Але чим кращі вони за ліві, якщо вони зовсім однаковісінькі? Та зморений і приголомшений сумнівами віслюк помирає від голоду перед повними яслами, не підійшовши до жодних із них».

Та нам помирати не слід, нам треба лише обрати і пояснити свій вибір.

Наприклад:

Хто такий, на ваш погляд, барон Мюнхаузен? Виберіть правильну відповідь.

Ліворуч. Найправдивіша людина на світі.

Праворуч. Вигадник, веселун, хвалько.

Прийом «Людське щастя Літературного героя».

Сучасний український письменник В. Шевчук назвав чотири складові людського щастя:

1.        Наявність живих батьків.

2.        Знайти себе у цьому світі.

3.        Мати добрий сімейний лад.

4.        Не сказати жодного «кривого» слова.

Користуючись цими чинниками, дайте відповідь: чи щасливий літературний герой?

Прийом «Біль літературного героя».

Ми соромимося говорити про свій біль. Немає з ким поділитися думками, мало хто вислухає нас до кінця. Всі поспішають, усім ніколи слухати.

Літературні герої художніх творів, якщо вони позитивні, здебільшого люди відверті, мудрі, справедливі. Який духовний та фізичний біль їх переймав? Кому вони про нього розповідають? Чому саме цим особам? Як вони сприймають страждання та думки літературного героя?

Прийом «Обличчя майстра художнього слова»

На дошці портрет письменника чи поета, творча спадщина якого вивчається. Вчитель спонукає учнів пильно придивитися до обличчя, поміркувати над питанням: що можна сказати про цю людину? Чи можна назвати його невдахою? Які мрії, думки мали бентежити його душу?